Коли дитина починає чути і бачити?

 Часто мам і родичів цікавить питання, коли їх малюк починає чути і бачити навколишній світ?  Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні!

 Зір дитини

 Доведено, що на етапі внутрішньоутробного розвитку, на 25 тижні життя у плода вже є світловідчуття.  Інше питання, що для розвитку зору в утробі матері не так багато можливостей.  Але сонячне світло він може розрізняти, він його бачить в приглушених помаранчевих тонах.

 З моменту народження дитина здатна реагувати на наявність або відсутність світла, яскраві великі предмети розрізняє як розмиті тіні, але не затримує погляд на предметах більше 3-4 секунд.

 Після місяця дитина починає стежити за переміщенням великих предметів, але все одно погляд не фокусується, а ковзає по предмету.  У 3-4 місяців стежить за рухомими іграшками, і може повністю сфокусувати свій погляд на ньому.  До 6 місяців починає вловлювати дрібні предмети і впізнавати родичів.

 Якщо мама хоче, щоб малюк її побачив, їй потрібно наблизити своє обличчя на відстань 20-25см і дати сфокусуватися.  Є відомості, що дитині легше сфокусуватися в вертикальному положенні тому рекомендують мамі взяти його на руки.

 Слух дитини

 Чути дитина починає ще на 16-17 тижні внутрішньоутробного життя, там він чує роботу внутрішніх органів мами, (серцебиття, дихальні шуми, роботу кишечника), а також мамин голос.  До 7 місяців внутрішньоутробного життя плід вже здатний розрізняти внутрішні шуми, такі як серцебиття, порушене воно або спокійне, дихання рівне або переривчасте, голос сумний або веселий.  Тому перший звук який дитина дізнається після народження, це голос його мами.  Новонароджений має здатність розрізняти інтонацію, тембр, темп мови.

 Зрозуміти батьки, що їх дитина чує, можуть за кількома ознаками.  На різні звуки він може реагувати по різному: намагатися знайти очима джерело звуку, повертати голову до джерела звуку, здригатися, рухати руками і ногами, завмирати, плакати.  Якщо в перші дні життя дитина не реагує на легкий шум, тихі голоси, на працюючий телевізор, це зовсім не означає, що ваш малюк не чує, він просто не реагує.

 Для дитини дуже важлива інтонація, з якою батьки спілкуються з ним і між собою.  Тому мова повинна бути тихою і спокійною, тоді дитина буде відчувати себе комфортно і захищено.

 Анна Петрівна Домаш,

 кафедра дитячих хвороб ФПО ЗДМУ