Чи вживає моя дитина наркотики?

Ознаки, на які треба звернути увагу, якщо поведінка дитини здається дивною.

Нині особливо актуальними є проблеми поширеності вживання наркотичних речовин серед дітей та підлітків. Враховуючи вразливість дитячого, підліткового та юнацького віку, – раннє виявлення залучення молоді до шкідливих звичок необхідне для попередження розвитку залежності від психоактивних речовин та, особливо, її важких форм. У зв’язку з цим розглянемо основні прояви деяких видів наркотичного сп’яніння.

Канабіноїди (марихуана, «травка», конопля, «драп», «план», гашиш та ін.).

Звертають на себе увагу різноманітні поведінкові, психічні та соматичні порушення: почервоніння склер, блиск очей, розширення зіниць з послабленням їх реакції на світло, сухість у ротовій порожнині, прискорення серцебиття та пульсу до 100 та більше ударів за хвилину, спрага та голод. Іноді можуть спостерігатися нудота та блювота, тремтіння пальців рук, охриплість голосу. Характерною є безглузда придуркувата поведінка з безпідставною веселістю та сміхом, балакучістю. У ряді випадків виникають порушення орієнтування у часі і просторі, послаблення уваги та пам’яті, зорові та слухові галюцинації (дитина бачить неіснуючі, часто фантастичні образи, чує голоси та звуки, котрих немає насправді), панічні реакції, агресивні дії.

Опіоіди (морфін, налбуфін, метадон, героїн, кодеїн, промедол, опіум, «ширка» та ін.).

Для гострої інтоксикації опіоїдами характерні такі розлади: вузькі «точкові» зіниці, що не реагують на світло, блідість та сухість шкірних покривів, зменшення частоти дихання та серцебиття, зниження порогу больової чутливості, порушення координації рухів, відсутність апетиту. Також спостерігається благодушний настрій, загальна загальмованість, млявість, дрімота, змазана мова.

Психостимулятори (амфетамін, метамфетамін, первітин, ефедрон, «фен», «крек», «кокс» та ін.).

Зіниці розширені, іноді зберігається їх реакція на світло. Зі сторони серцево-судинної системи характерним є підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, серцеві аритмії. Відзначається підвищення температури тіла, почастішання дихання, озноб, відсутність апетиту, нежить. Поведінкові порушення представлені у вигляді прагнення увесь час бути в русі, також характерними є: підвищена товариськість, самовпевненість, переоцінка власних можливостей, безсоння, ажитація, підозрілість.

Галюциногени (псилобіцин, мескалін, діетиламін лізергінової кислоти – «ЛСД», екстазі – «МДМА», фенциклідин – «ПіСіПі», кетамін, каліпсол та ін.).

Розширення зіниць з фотофобією (світлобоязню), анізокорією (різні за діаметром зіниці), ритмічні розширення та звуження зіниць – часто в так дихання, підвищення температури тіла, підвищена пітливість, сльозотеча, прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску, слинотеча, відчуття голоду, що поєднується з нудотою. Порушення психіки: порушення мовлення аж до його незв’язності, безсоння та занепокоєння, переважно зорові галюцинації калейдоскопічного характеру страхітливого змісту, складні порушення емоційної сфери – поєднання ейфорії, смішливості та хворобливого відчуття тривоги, різкі коливання настрою. Також відзначаються порушення орієнтування у часі, просторі, власній особистості, розлади «схеми тіла», відчуття польоту думок, рухове збудження.

Седативні та снодійні лікарські препарати (феназепам, діазепам, сибазон, клоназепам, фенобарбітал, димедрол, оксибутират натрю та ін.).

Інтоксикація речовинами даної групи значною мірою нагадує психічну картину алкогольного сп’яніння. Характерними є грубі порушення координації рухів, ходи, що іноді поєднуються з руховим збудженням та загальмованістю (хода хитка, рухи поривчасті, розгонисті). Зіниці спочатку звужені, потім розширені, їх реакція на світло млява. Утруднюється фіксація погляду. Відзначається підвищена пітливість, сповільнення дихання та серцебиття, падіння температури тіла. Мова змазана, увага нестійка, свідомість затуманена, дезорієнтація та сон, котрий може переходити в коматозний стан, хворі легко переключаються з однієї теми на іншу.

 

Для завершення необхідно підкреслити, що прояви інтоксикації наркотичними та токсикоманічними засобами можуть бути вельми варіабельними та залежать як від індивідуальних особливостей особистості, так і від дозування та поєднання тих чи інших психоактивних речовин. Слід підкреслити, що для достовірної діагностики необхідним є ретельне клінічне та лабораторне обстеження, що включає усебічну оцінку соматичного, неврологічного та психічного статусу, а також визначення наявності психоактивних речовин у біологічних рідинах (переважно в сечі та крові).

 

А.З. Григорян,
лікар-нарколог,
асистент кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології ЗДМУ

Поделиться ссылкой на эту страницу:
Оставить отзыв